Ідеться не про гастролі росіян. Ідеться про майбутнє українців

Фото: facebook.com/IBiZA.Odessa

Стаття 3 цього Закону прямо забороняє концерти російських виконавців із т. зв. «чорного списку», а стаття 3.1 запроваджує обов’язковий механізм перевірки дотримання потенційними російськими гастролерами українських законів. Організатор гастрольного заходу не пізніше, ніж за 30 днів до концерту зобов’язаний подати до СБУ запит на інформацію щодо наявності підстав для недопущення участі російського гастролера у концертних заходах на території України. Зрозуміло, що цими підставами є присутність артиста у «чорному списку», незаконне перебування у тимчасово окупованому Криму або ж висловлювання, що заперечують територіальну цілісність та державний суверенітет України.

Також зрозуміло, що СБУ разом з мінкультом при бажанні легко можуть дати собі та країні раду із такими виконавцями, бо всі їхні незаконні концерти у Криму чи висловлювання про «російський Крим» фіксуються нашими правоохоронцями. Принаймні, мають фіксуватися.

Однак на практиці ми бачимо зовсім інше. Особливо останніх два роки. Десятки концертів росіян уже відбулися в Україні. До багатьох із них є претензії якраз вище наведеного характеру. Про моральний бік питання я вже і не згадую. І це при тому, що за даними ЗМІ, до кінця року лише у Києві має відбутися ще понад 30 концертів росартистів, включно із одіозним Бастою.

Це означає, що або організатори концертів не бояться СБУ та прямо порушують Закон, не надсилаючи жодних запитів на інформацію щодо їхніх російських клієнтів, або сама СБУ чомусь не бачить порушень російськими гастролерами українських законів. А можливо, і перше, і друге.

Головне ж, це означає повернення до перевіреної практики використання Кремлем музикантів, акторів, співаків, взагалі, діячів культури для побудови «нових мостів» між Україною та Росією. Але таких мостів, рух якими не передбачатиме повернення Україні жодних окупованих територій. Бо в межах такої «спеціальної культурної дипломатії» відбуватиметься зомбування українців, особливо молодшого покоління, для того, щоб ми погодилися та змирилися з російською окупацією взамін на русскіх репєров, любімих іспалнітєлєй та спільні селфі наших та їхніх виконавців на численних сценах.

Тому ситуація потребує реагування влади. Чинний Закон відсікає, щонайменше, 95% виконавців з країни-агресора, позаяк лояльних до України російських артистів можна перерахувати на пальцях однієї руки. Однак, якщо влада не спроможна забезпечити його виконнання та підходить до цієї справи абсолютно формально, — а саме це ми спостерігаємо зараз, — сенс повного блокування доступу росвиконавців на український гастрольний ринок набуває додаткової ваги.

Оскільки насправді йдеться не про ринок. Йдеться про майбутню повагу до своєї країни мільйонів молодих українців. А це вже дуже серйозно.

Start typing and press Enter to search