НАТО і страх Росії. «Червоні лінії» для Кремля – це суверенітет України

(Рубрика «Точка зору»)

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров називає «червоні лінії», які є важливими для його країни в ситуації з Україною. Це неприєднання України до НАТО, відмова країни від двосторонніх відносин із країнами Північноатлантичного альянсу, недопущення якихось міфічних «західних інструкторів» до зіткнення з «російськими людьми» на Донбасі.

Заступник Лаврова Олександр Грушко називає приєднання України до альянсу немислимим та відкрито виступає за обмеження суверенітету сусідньої держави. Його колега Сергій Рябков стверджує, що країни НАТО мають надати Росії гарантії, що Україна ніколи не приєднається до альянсу.

Складається враження, що найголовніша небезпека для Росії – український суверенітет

За всіма цими заявами російських дипломатів не видно жодної турботи про безпеку самої Росії. Складається враження, що найголовніша небезпека для Росії – український суверенітет.

Російське політичне керівництво на чолі з Володимиром Путіним робить рішучі кроки для того, щоб обмежити цей суверенітет. І розпочалися ці дії аж ніяк не після перемоги Майдану 2013–2014 років, який у Кремлі називають «державним переворотом». У Москві не сумнівалися в легітимності Віктора Ющенка чи Віктора Януковича.

Проте, коли Ющенко докладав зусиль для того, щоб Україна отримала План для членства в НАТО, представники проросійських сил у Верховній Раді практично заблокували роботу українського парламенту. Вже тоді в російській столиці говорили про неприпустимість євроатлантичної інтеграції України та надавали підтримку політикам, які готові були від цієї інтеграції відмовитися – насамперед тому ж Януковичу.

Коли Янукович прийшов до влади, він не лише підписав зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим горезвісні Харківські угоди, а й досяг оголошення України позаблоковою державою.

Спікер парламенту Володимир Литвин під парасолею, обкиданий яйцями, оголошує результати голосування за ратифікацію Угоди про подовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії в Криму. 27 квітня 2010 року

Спікер парламенту Володимир Литвин під парасолею, обкиданий яйцями, оголошує результати голосування за ратифікацію Угоди про подовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії в Криму. 27 квітня 2010 року
Акція протесту з вимогою денонсації Харківських угод. Київ, 27 квітня 2011 року

Акція протесту з вимогою денонсації Харківських угод. Київ, 27 квітня 2011 року

Водночас Янукович був готовий домовлятися з Євросоюзом про підписання угоди про асоціацію. Навіть цей намір викликав роздратування у Москві. Російські керівники стверджували, що угода не відповідає інтересам їхньої країни, призведе до втрат, погіршення відносин між Росією та Україною. Зрештою Путін домігся від Януковича фактичної відмови від підписання угоди, що й стало тригером гострої політичної кризи в Україні.

«Червона лінія» для Москви – це незалежність України

Кремль робить все можливе, щоб не допустити участі України в НАТО та ЄС насамперед тому, що бачить у цьому захист українського суверенітету. І в Москві вже не приховують того, що цей захист Росію не влаштовує, що колишні радянські республіки навіть через 30 років після краху Радянського Союзу повинні мати обмежений суверенітет, що вони не можуть мати права робити самостійний вибір. І ця теза викладена у «пропозиціях безпеки», які російське зовнішньополітичне відомство передало американським колегам.

«Червона лінія» для Москви – це незалежність України.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського

Політична карикатура художника Олексія Кустовського

Start typing and press Enter to search